Досліджено поняття й ознаки неправомірного співробітництва адвоката із правоохоронними органами, обставини, які впливають на суворість дисциплінарного стягнення, що може бути накладене на адвоката внаслідок такого співробітництва. Наведено перелік ознак, за якими слід відрізняти правомірне співробітництво із правоохоронними органами від неправомірного, тобто забороненого, яке тягне за собою дисциплінарну відповідальність для адвоката. З'ясовано, у яких формах може здійснюватися неправомірне співробітництво адвоката із правоохоронними органами. Установлено, що інформація, якою володіє адвокат завдяки своїй професійній діяльності та відповідному статусу, часто використовується співробітниками правоохоронних органів для виконання покладених на них функцій. Досліджено, чи може особа, яка має статус адвоката, бути викривачем у розумінні ЗУ "Про запобігання корупції". Проаналізовано правові висновки Верховного Суду за результатами розгляду адміністративної справи щодо оскарження адвокатом рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА) про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю за неправомірне співробітництво із правоохоронними органами. Розглянуто аргументи адвокатапорушника та відповідну правову позицію Верховного Суду, який, керуючись актами національного законодавства, визначив дії порушника неправомірними та позовні вимоги відхилив. Сформовано поняття "неправомірне співробітництво адвоката із правоохоронними органами", визначено його ознаки та викладено пропозиції з підвищення ефективності притягнення адвокатів-порушників до дисциплінарної відповідальності у разі такого співробітництва. Ключові слова: дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, конфідент, викривач, негласні слідчі (розшукові) дії, оперативно-розшукові заходи.
M. Panchenko, Dr. of Law, Teaching Assistant Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
THE ADVOCATE'S DISCIPLINARY RESPONSIBILITY FOR WRONGFUL COOPERATION WITH LAW-ENFORCEMENT BODIES
This article is devoted to the research on the concept and features of the advocate's wrongful cooperation with law-enforcement bodies and the circumstances that influence the severity of a disciplinary penalty in the result of such cooperation. A list of certain features is given to distinguish the lawful cooperation of an advocate with law-enforcement bodies from the wrongful one, which leads to bringing the advocate to the disciplinary responsibility. The author ascertains the forms in which the wrongful cooperation of an advocate and law-enforcement bodies may occur. The article determines that law-enforcement bodies often use the information that an advocate possesses due to his/her special professional status in order to perform their functions. Besides, the article examines the possibility for an advocate to be a whistleblower under the Law of Ukraine on Prevention of Corruption. The article also analyzes the decision of the Supreme Court in the administrative case where the decision of the Higher Qualification and Disciplinary Bar Commission (HQDB) on bringing the advocate to the disciplinary responsibility and imposing a disciplinary penalty of depriving him the right to advocacy for a wrongful cooperation with law-enforcement bodies is appealed. In this research the attention is paid to the wrongdoer's arguments and the corresponding legal position of the Supreme Court which, having used the acts of the national legislation, determined advocate's actions to be illegal and denied the claimant's demands. The author defines the category of a "wrongful cooperation of an advocate with law-enforcement bodies", determines its features, and suggests the ways for improving the effectiveness of bringing wrongdoers to the disciplinary responsibility in case of such cooperation. Keywords: a disciplinary offence, a disciplinary penalty, a confidant, a whistleblower, secret investigatory (inquiry) operations, tracking measures.