Заготовка для базы номеров

Досліджено функціонування судової процедури встановлення фактів народження та смерті на тимчасово окупо-
ваній території України з погляду її регламентації й ефективності. Авторами у межах цієї роботи проаналізовано

процесуальну природу провадження з установлення юридичних фактів у національному законодавстві України та

здійснено аналіз законодавства іноземних держав щодо регулювання судової процедури встановлення факту наро-
дження або смерті у певний час на відповідній території. З урахуванням судової практики розкрито змістове напов-
нення ознак, за наявності яких факт народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України підля-
гає встановленню у порядку окремого провадження.

Проаналізовано окремі особливості суб'єктного складу учасників справи у провадженні щодо встановлення факту
народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України. Так, звертається увага на непослідовності
юридичної техніки законодавця, зокрема, щодо нерозмежування "заявників" та "осіб, які вправі звернутися із заявою".
За наслідками проведеного дослідження зроблено висновок про те, які особи є суб'єктами звернення у справах про
встановлення факту народження або смерті на відповідній території України.
Поряд із цим, окрему увагу приділено процесу доказування. Авторами сформульовано висновки щодо обставин, які
входять до предмета доказування в аналізованій категорії справ, обов'язку доказування з урахуванням ролі й місця
суду у справах окремого провадження, а також щодо оцінювання доказів і застосування "намібійського винятку" у
справах про встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території України.
Ключові слова: окреме провадження, юридичний факт, тимчасово окупована територія, намібійський виняток.

O. Ugrunovska, PhD (Law), Associate Prof.,
M. Piniashko, Master Student
Ivan Franko National University of Lviv, Lviv, Ukraine

PROCEEDINGS IN CASES REGARDING THE ESTABLISHMENT OF BIRTH OR DEATH OF A PERSON

ON THE TEMPORARILY OCCUPIED TERRITORY OF UKRAINE

The article examines the functioning of the judicial procedure for establishing the facts of birth and death on the temporarily occupied territory
of Ukraine in terms of its regulation and effectiveness. The authors analyze the procedural nature of the separate proceeding according to national
legislation of Ukraine in comparison with legal framework of several foreign states. As a result, it has been stated that the establishment of the
above-mentioned legal facts is not the only Ukrainian know-how.
Specific attention has been paid to the issues of juridical technique regarding the determination of participants that can submit an application
in order to set a fact of birth or death of a person. In particular, it has been found that Ukrainian legislator does not circumscribe such categories as
"persons who can hand in an application" and "applicants". It has been delineated that lodging an application by the applicant's attorney does not
substitute the presence of the independent legal interest, which is necessary to become applicant.
In addition, the article explores the process of proving. It has been concluded that the burden of proof rests on the applicant. However, the
court is obliged to be an active participant of the proving in order to establish the circumstances of the case, namely: to request evidence, order to
carry out expertise etc. The subject-matter of the cases concerning the establishment of facts of birth or death of a person on the temporarily
occupied territory of Ukraine comprises, inter alia, the circumstances regarding time and place of birth (death), familial relationships between the
applicant and the person who was born (died). Finally, the article examines the enforcement of the "Namibian exception" in the context of the
evaluation of the evidence.
Key words: separate proceedings, court decision, occupied territory, "Namibian exception".